і до чого тут соціальна інженерія

Одразу в декількох друзів одночасно у стрічках Twitter та Facebook з’явилася новина про те, як пречудово Microsoft Japan провела експеримент із переведенням персоналу на чотириденний робочий тиждень, і як це викликало різкий приріст продуктивності праці аж на 40%. Хто ще не бачив, ось почитайте за посиланням, а потім повертайтесь, і я розповім вам, чому це все дуже витончена маніпуляція громадською думкою.

Тепер по пунктах.

По-перше, якщо ви слідкуєте за новинами в цій частині суспільних наук, то ви в курсі, що будь-яка, навіть незначна, зміна в робочому середовищі викликає приріст продуктивності. Наприклад, якщо на робочому місці трохи збільшити інтенсивність освітлення. Погана новина в тому, що цей приріст — тимчасовий, а з часом показники повертаються до середніх значень. Гарна новина в тому, що зворотна зміна… так, ви вгадали, також викличе тимчасове збільшення продуктивності. Зручно, правда? Головне не залишати оточення надовго без змін та регулярно рапортувати про чергове покращення. І, допоки не відбулася регресія до посередності, знову вигадати якусь тимчасову зміну.

По-друге, хоч ми й спостерігаємо стале збільшення продуктивності праці та зменшення робчого тижня в глобальному сенсі, ці процеси відбуваються в макроекономічному масштабі та тривають десятиліття. Тому вони не мають прямого стосунку до когнітивного впливу на поведінку людей, що викликаються тимчасовими змінами в оточенні. Так, ми весь час поступово стаємо спритніші та розумніші, але цьому сприяє система охорони здоров’я, якість харчування, рівень освіти та автоматизація праці. А не перехід на чоториденний робочий тиждень на чотири тижні в якості експерименту.

По-третє, і це найсумніше, в цьому піар меседжі чітко проступають неочевидні на перший погляд цілі Microsoft. Як мені здається, цей псевдо-експеримент спрямований на тривале утримання працівників через створення приємних спогадів про місяць, в який раз на рік можна не вджобувати до усрачки перед черговим дедлайном, а забити на все та провести три дні із сім’єю. Ефективність цієї мотиваційної стратегії я можу порівняти лише із її цинізмом.

Ну і на завершення, але мабуть це найважливіше, все якось дуже зручно співпало в часі із масовими звільненнями в Uber та стихійним відтоком кадрів з Google та Facebook.

Ось такі в мене думки з цього приводу. Вибачте, що наламав вам кайф.