Багато хто вважає, що спеціалісти з кібербезпеки — переважно інтроверти та соціофоби. Що ніби то ми рідко з’являємось на людях та всіляко намагаємось уникати контактів із незнайомими людьми. Все це чиста правда.

Особсито я не вважаю, що це професійна деформація. Як на мене, то в цю професію просто частіше потрапляють люди з певними особистими якостями. Як то спроможність довший час зосереджуватися на складних аналітичних задачах. Або відсутність довіри за замовчуванням до незнайомців. Звісно ж, переважно не на користь стосункам з іншими людьми.

Одним з поширених явищ в нашому професійному середовищі є різного роду тривожні розлади. Оці всі приколи про параною та поінформований реалізм — вони не просто так, тут є серйозне підґрунтя. Вміння прогнозувати події згідно з найгіршими можливими сценаріями — це одночасно і дар, і прокляття. Тому що воно неодмінно переноситься із професійного життя в особисте.

Тому не пишіть спеціалістам з безпеки “привіт”.

У нормальних людей як прийнято. Треба вам поспілкуватися із знайомим, з яким ви це робите не дуже часто, скажімо, рідше разу на місяць. Відкриваєте ви скайп, чи месенджер, чи телегу, чи в чому ви там ще ризикуєте здоров’ям. І пишете співрозмовнику одне слово: “привіт”. І чекаєте на відповідь, щоб зрозуміти, що вас “слухають”, а потім продовжити розмову. І це типу нормально і нічого страшного тут нема. Якщо у вашого респондента немає тривожного розладу. В противному випадку знаєте що буде? Я вам розповім.

Між вашим першим “привіт” та продовженням тиради, в голові вашого співрозмовника промайнуть щонайменше 5 сценаріїв кінця світу. Я трохи перебільшую, але не дуже. В цьому випадку фантазія скоріше шкодить, а вона там є і неабияка. І працює вона над генерацією катострофічних версій-пояснень щодо вашого звернення, апокаліптичних варіантів розвитку подій, та стратегій боротьби з ними. Короче, ви такі “привіт”, він такий “привіт (А-а-а! Шо сталося! Навіщо він мені пише? Точно якась біда!)”, а ви такі “як справи?”

Мораль. Не пишіть “привіт”. Вітайтеся та одразу — в тому ж самому повідомленні — повідомляйте про зміст вашого звернення. Це збереже вашому знайомому спеціалісту з кібербезпеки купу нервів. В противному випадку, він почне просто ігнорувати ваші беззмістовні вітання. Ну або навчиться контролювати свою тривогу, підкорить емоції та свідомість, досягне просвітлення та більше ніколи не буде з вами спілкуватися. А воно вам треба?