Поширення мемів та фейків

Я не закликаю вас всіх підписуватися на VoxCheck чи перечитувати всі статті, які ви поширюєте, підкріплюючи їх своїм авторитетом. Це було б ідеально, але це нереально. Натомість, я прошу вас гальмувати перед поширенням найбільш простих, яскравих та графічних матеріалів, які кодують ключові ідеї, що можуть об’єднати нас, а можуть натомість призвести до розбрату.

Не всі люди розумні і не всі розумні люди думають весь час. Це нормальний наслідок еволюції: люди, які думали абсолютно весь час, вимерли, бо їхнє потомство не пролазило родовими шляхами через надмірно велику голову. (Вибачте за подробиці).

Щоб не ходити із отакенними головами, в людей є два фокуси. Перший, це звички. Навчившись чогось раз та повторивши 5-10 разів свідомо, ми перетворюємо дії на автоматичні процедури, які надалі виконуємо “на фоні”. Дуже зручно. Другий фокус – це ментальні моделі. Ми не дуже добре розуміємось на вузько спеціальних темах, таких як фізика, соціологія чи політичні процеси. Але можемо осягнути їхню суть через спрощення. Такі спрощення називаються моделями, і ми створюємо їх для пояснення своїх думок іншим, а також споживаємо моделі, створені іншими, щоб зрозуміти їхні думки. Квантові діаграми Фейнмана, квадранти Гартнера, лезо Оккама – все це прості в застосуванні поверхневі моделі, які приховують від користувачів справжню глибину мудрості, необхідної для повноцінного опанування базових теорій. Вони дають нам практичний та дієвий інструмент, захищаючи нас від зайвих знань.

Ментальні моделі скрізь й інформаційна безпека не виключення. Пояснювати, що таке ентропія ключа, і чому довгий пароль кращий, ніж складний – це для ботанів. Тлумачити, що додатковий фактор автентифікації не збільшує безпеку, а помножує її – це для викладачів в вузах. В побуті ми просто вчимо людей юзати якомога довші паролі та вмикати другий фактор скрізь, де він є, бо так буде краще. І якщо люди не дурні та їм є що втрачати, вони слухаються, а доля решти нам якось не важлива.

Коли мова йде про іншу інформаційну безпеку, яка про фейки та дезінформацію, все так само просто: люди, які навчені, використовують правильні ментальні моделі, а які не навчені – неправильні. 

Неправильна модель, наприклад, виглядає так: побачивши інформацію, яка підтверджує ваше емоційне ставлення до предмету, обов’язково поділіться нею в соцмережах. При цьому зовсім не важливо, чи є інформація правдивою. Головне – це ваше ставлення до неї та те, що це ставлення підтверджується такою інформацією.

Якою була б правильна ментальна модель? Перед тим, як поширити будь-яку інформацію, зробіть декілька базових кроків із її перевірки. Шкода, що на це піде трохи більше калорій. Прикро, що соцмережі створювалися для фасилітації першої моделі, а не другої. Тому природа і технології – проти правди, а значить і проти нас із вами. 

Я не закликаю вас всіх підписуватися на VoxCheck чи перечитувати всі статті, які ви поширюєте, підкріплюючи їх своїм авторитетом. Це було б ідеально, але це нереально. Натомість, я прошу вас гальмувати перед поширенням найбільш простих, яскравих та графічних матеріалів, які кодують ключові ідеї, що можуть об’єднати нас, а можуть натомість призвести до розбрату.

Правда вона як гравітація. Ви можете на деякий час обманути її, але таким чином ви створите борг, який неодмінно дістане вас у майбутньому.

Залишити коментар