Select Page

Прочитав матеріал на Internetua і, як писав класик, “задумался” (С).

Отже, в Міністерство цифрової трансформації України, яке не займається кібербезпекою, адже нею займається The State Service for Special Communication and Information Protection, буде створено офіс реформ в галузі кібербезпеки?

І це ще не враховуючи той факт, що галузі кібербезпеки, яка вимагала б регулювання, в Україні де факто не існує. Є певна технічна метушня на сотні мільонів гривень на рік, яка в основному полягає у впровадження та оновленні різноманітних кібер-вундервафлей. А ось кібербезпеки як такої – нема. Не вірите?

Ну ось вам аргумент: сьогодні в нас майже грудень 2019 року, а Кабмін все ще не прийняв програму заходів з кібербезпеки, яку мала б розробити Держспецзв’язку. Тому остання зробила хід конем та подала план на два роки: 2019-2020.

І ще одне: держава в галузі кібербезпеки мала б в першу чергу опікуватись захистом критичної інфраструктури, правда? Щоб нам дистанційно взимку не вимкнули світло, не забруднили питну воду біологічними агентами, а на Міноборони не впав літачок тощо. Щоб не здійснилися оці всі хакерські страшилки і ще багато з того, що ми навіть не уявляємо. Так ось, щоб захищати щось, треба це спочатку визначити. Бачите до чого я веду? Ага, ви думало шо десь ща сімома замками під грифом “цілком таємно” є такий собі перелік об’єктів критичної інформаційної інфраструктури? Серйозно?

Тепер до питання “чому так”? Я коротко: тому що в USAID були цільові бабки і їх треба було освоїти. Хочеш швидко витратити необмежений об’єм бабла – замов якісний аудит. Це вам будь-який аудитор підтвердить. Тепер все складається в пазл? Добре, я радий, що ми витратили цей час не дарма.

Від себе хочу побажати Мінцифрі та новому офісу з реформування наснаги та успіхів. Повірте мені на слово: ми будемо дуже сильно на них чекати та дуже пильно за ними спостерігати.

Share via
Copy link
Powered by Social Snap