Причини приходу до влади популістів

Причини приходу до влади популістів дуже прозаїчні. Я сформулював для себе найголовніше:
1. Культурний песимізм
2. Недостатність якісної освіти
3. Конфлікт потреб

дуже прозаїчні. Я сформулював для себе найголовніше. 

1. Культурний песимізм

Практично всі праві популісти Заходу скористалися сучасними медіа технологіями, як то ЗМІ та соцмережі, для переконання консервативної частини електорату в міфі про рух країни та суспільства «не туди». Від Трампа до Брексіта, від Польщі до Угорщини, праві популісти успішно використали схильність людей звертати більше уваги на негативні події, ніж позитивні, навітьякщо перші не репрезентативні та вигадані, а другі масові та підкріплені фактами. Культурний песимізм реальний феномен і вони свідомо чи несвідомо скористалися його впливом.

2. Недостатність якісної освіти

Якість та масовість освіти корелює з ліберальними поглядами (не плутати з лівим популізмом). Тому в регіонах з низькою чи менш якісною освітою правий популізм взяв гору, а в регіонах з високою та якіснішою, як то Нідерланди та Франція, — ні. Можна довго сперечатися щодо критеріїв віднесення освіти до якісної чи не дуже, але це не має змісту. Достатньо усвідомити, що саме якісна освіта сприяє довірі до перевірених фактів і дозволяє носію освіти впоратися з культурним песимізмом перед обличчям об’єктивних доказів прогресу.

3. Конфлікт потреб

Вигаданий чи реальний, очевидний чи прихований, конфлікт потреб вплинув на успіх правих популістів практично в усіх випадках. Згадайте піраміду Маслоу (яку він, до речі, ніколи не використовував в якості ілюстрації ієрархії потреб). Безпека знаходиться нижче гідності та суспільної єдності. Влучно вдаривши по відчуттю безпеки та налякавши нижчий середній клас трудовими мігрантами й іншими страхіттями глобалізації, Трамп легко пересунув фокус уваги економічно вразливого виборця з політичних ідеалів на шкурні питання. І навпаки, віртуалізуючи загрозу безпеки («надо просто перестать стрелять») й всіляко відвертаючи увагу від війни, та створивши спокусу ідеологічного об‘єднання заради спільної мети («зробимо їх разом»), «Слуги народу» штучно пересунули свідомість виборця на вищій рівень та знецінили таким чином намагання «Європейської солідарності» роздмухати стурбованість щодо російської військової загрози попри її фактичну реальність.

Ось така соціальна інженерія в тектонічних масштабах. Яка мораль? Попри очевидний регрес внаслідок періоду головування популістів в уряді, про загальний ефект говорити рано. Зважаючи на динаміку рейтингів політичних сил та тотальну некомпетентність виконавчої влади, скоріше є підстави для оптимізму, ніж для відчаю.

Залишити коментар